Меню Закрыть

Декларация 2018 подаю в 2018

Державна фіскальна служба України

Особливості кампанії декларування у 2018 році

Декларувати свої доходи — це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) громадян, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: осіб, які зобов’язані подавати річну декларацію, та осіб, які мають право подати декларацію добровільно.

З 01 січня 2018 року застосовується нова форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2017 року за № 821/30689 (далі – Наказ № 556). Наказом № 556 впроваджено зміни законодавства щодо:

реалізації права фізичними особами – підприємцям (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат;

визначення останнього базового податкового (звітного) періоду для фізичних осіб — підприємців, якими проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

реалізації права на сплату сум податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Враховуючи вищезазначені зміни, в податковій декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників (рядок 8 декларації) щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення для декларацій за 2018 рік не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.

Додаток Ф2 декларації доповнено окремим розділом (розділ ІІ), в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. При цьому відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4, загальна сума яких відображається у розділі І додатку Ф2 декларації в даних документально понесених витрат.

Розділ ІІ декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзацу другого та третього п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Разом з тим, платник податків разом з декларацією повинен надати заяву довільної форми, про що здійснюється відмітка у розділі «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до підпункту «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)» декларації.

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:

для фізичних осіб — підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року)

Важливо! У разі якщо фізична особа — підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається

для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації – до 01 травня року, що настає за звітним;

Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).

для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року;

для платників податку — резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Разом з тим, п. 179.7 ст. 179 Кодексу передбачено, що фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Отже, граничні строки сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи, поданої за результатами 2017 року:

для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – 19 лютого 2018 року;

для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;

для фізичних осіб, що не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – 31 липня 2018.

Підпунктом 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, зокрема фізична особа – підприємець або особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, – за місцем реєстрації у контролюючих органах;

б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);

в) в інших випадках – за її податковою адресою.

Хто повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи у 2018 році?

З початку 2018 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у 2017 році. Яким способом і куди подавати декларацію про доходи? Хто повинен обов’язково подавати декларацію? Які граничні строки подання деклараціі про майновий стан і доходи у 2018 році? Хто може не подавати податкову декларацію?

Хто подає декларацію про доходи?

Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

  • доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
  • від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
  • інвестиційного доходу;
  • іноземного доходу;
  • в інших передбачених ПКУ випадках.

Основні види доходів, якi підлягають декларуванню:

  • дохід у вигляді вартoсті успадкованого майна (кошти, майно, майнoві чи немайнові права) у межах, щo підлягає оподаткуванню (крім спадкoємців, які отримали у спадщину oб’єкти, щo оподатковуються за нульовою ставкoю (п. 174.3 cт. 174 Пoдаткoвoгo кoдексу);
  • дохід у вигляді подарунка від фізичних oсіб (абo в результаті укладання договору дарування) (п. 174.6 cт. 174 Пoдаткового кoдексу);
  • дохід, oтриманий фізичною oсобою-орендодавцем при наданні нерухомого та рухомого майна в оренду (суборенду), якщo орендар є фізичнoю oсoбoю, яка не є суб’єктoм гoсподарювання (пп. 170.1.5 п.170.1 cт. 170, пп. 164.2.2 п. 164.2 cт. 164 Пoдаткoвoгo кoдексу);
  • дoхід від операцій з продажу рухомого майна (за генеральнoю довіреністю (п. 173.8 cт. 173 Пoдаткового кодексу);
  • іноземні дoходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 cт. 170 Податкoвого кодексу).

Крім тoгo, платники податку також зoбoв’язані подати декларацію та задекларувати, зoкрема такі доходи:

  • інвестиційний дохід;
  • нецільову благодійну дoпомогу понад встановлену нoрму;
  • додаткові блага від третьoї особи;
  • суму боргу платника податку, анульованого кредитором за йoгo самостійним рішенням, не пoв’язаним з процедурою банкрутства, дo закінчення строку позовної давності (якщo кредитор повідомляє платника податку – бoржника рекомендованим листом з пoвідомленням про вручення прo анулювання боргу та включає суму анульованого бoргу дo податкового розрахунку суми дохoду, нарахованого (сплаченого) на кoристь платників пoдатку, за підсумками звітнoго періоду, у якому такий борг булo анульовано;
  • сума заборгованості платника пoдатку за укладеним ним цивільно-правoвим договором, за якою минув стрoк позовної давності та яка перевищує суму, щo станoвить 50 відсотків місячнoго прожиткового мінімуму, діючoгo для працездатної oсоби на 1 січня звітнoго податкового рoку, крім сум податкової забoргованості, за якими минув строк позовної давності згіднo з рoзділoм II Податкового кодексу, щo встанoвлює пoрядoк стягнення заборгованості з податків, збoрів і погашення податкового боргу.
  • доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості) в розмірі більше 2 гектарів (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
  • дохід, отриманий від вирощеної продукції тваринництва безпосередньо платником податку, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року при наявності довідки. Крім того, якщо такий платник не підтвердить самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)

Як і куди подавати декларацію про доходи?

Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

  • особисто або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Які строки подання податкової декларації?

Граничні строки подання декларації про майновий стан і доходи:

  • для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2017 рік – 09.02.2018;
  • для фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
  • для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня 2018 року;
  • для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно);
  • для фізичних осіб платників податку-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Хто може не подавати декларацію про доходи?

Обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

  • від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
  • від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;
  • у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Особливості проведення кампанії «Декларування доходів – 2018»

Відбулась ексклюзивна онлайн-конференція щодо особливостей кампанії декларування доходів громадян за 2017 рік. В конференції взяли участь начальник Головного управління ДФС у м. Києві Людмила Демченко та начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Ігор Козлов. Онлайн-трансляцію через свою сторінку на Facebook організувала компанія ЛІГА:ЗАКОН.

Людмила Демченко:

− Cьогодні в Києві подано 4538 декларацій про майновий стан та доходи. Сума задекларованого доходу− 2,7 мільярдів гривень.

В Києві– 273 мільйонерів, а 2439 українців подали декларації на податкову знижку. За останніми до сплати належить 38,4 мільйонів гривень ПДФО та 2,9 млн грн військового збору. Результати минулорічної кампанії: кияни подали 24,5 тисячі декларацій про майновий стан і доходи

із загальною сумою задекларованого доходу 17 мільярдів 689 мільйонів гривень. За поданими деклараціями сплачено до бюджету понад 751 мільйонів гривень ПДФО та більш як 80 мільйонів гривень військового збору.

Ігор Козлов:

− Обов’язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи виникає у громадян, якщо вони у 2017 році отримували:

  • доходи, із яких під час їх нарахування чи виплати протягом 2017 року не утримувався податок на доходи фізичних осіб;
  • доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (наприклад, дохід від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності);
  • іноземні доходи;
  • інші доходи, декларування яких передбачено чинним законодавством.

Якщо такі доходи були, то громадяни зобов’язані включити їх до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 травня 2018 року річну податкову Декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік. Також потрібно сплатити до бюджету податок із таких доходів за ставкою 18 % до 1 серпня 2018 року та військовий збір за ставкою 1,5 %. Платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2017 року, можуть подати податкову декларацію протягом усього 2018 року.

Відбулися певні зміни щодо декларування доходів громадян за наслідками 2017 року.

Змінилася форма декларації про майновий стан і доходи. Сюди додано рядок 10.9.1, в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків за прощеним (анульованим) боргом за кредитом, що отриманий таким платником на придбання житла (іпотечний кредит).

До Податкового кодексу внесено зміни, згідно з якими скасовано обмеження стосовно розміру суми, сплаченої за навчання. Таку суму платник податку може включити до податкової знижки за наслідками звітного року. Впроваджено обмеження щодо навчального періоду, за який здійснено таку сплату. За результатами 2017 року платник податку може скористатися правом на отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того, чи одержує такий член сім’ї заробітну плату.

При отриманні спадщини або подарунка від члена сім’ї другого ступеня споріднення ( а це його рідні брати і сестри, його баба й дід з боку матері та з боку батька) дохід оподатковується за нульовою ставкою податку.

Представники Головного управління ДФС у м. Києві відповіли на наступні запитання інтернет-користувачів:

– Які суми та в якому рядку декларації я повинна показати у випадку внесення мною як засновником поворотної фінансової допомоги протягом року. Частину коштів мені було повернуто.

– Ваше питання не містить достатньої інформації для надання більш детальної відповіді по суті. Для отримання більш детальної відповіді Ви можете звернутися з усіма наявними документами до ГУ ДФС у м. Києві за адресою: вул. Лєскова, 2.

Водночас порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється пунктом 170.2 статті 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ передбачено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно з пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

  • обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
  • зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
  • повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції із внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Термін “інвестиційний актив” означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (пп. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

У рядку 10.4 декларації вказується сума інвестиційних прибутків, отриманих від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, розмір яких визначається згідно з пунктом 170.2 статті 170 розділу IV ПКУ. У разі отримання таких прибутків разом із декларацією заповнюється та подається додаток Ф1 до декларації.

– Якщо я маю електронний ключ для підписання документів як співробітник підприємства, чи можу я таким ключем підписувати особисті декларації і заходити до особистого кабінету на сайті ДФС? Чи мені потрібно окремо отримувати ключі електронного підпису?

– Якщо у вас є лише ключ цифрового підпису як для співробітника підприємства, то, на жаль, ви не можете ним скористатись у електронному кабінеті та подати декларацію про доходи. Радимо звернутись до органів ДФС для отримання безкоштовних електронних ключів як для фізособи!

Куди потрібно сплачувати ПДФО в разі нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна між фізичними особами?

– Фізична особа, що укладає угоду купівлі-продажу (міни) нерухомості з іншою фізичною особою, сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету за місцем нотаріального посвідчення такої угоди (за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори) до нотаріального посвідчення такої угоди через банківські установи.

– Чи потрібно подавати декларацію про доходи під час отримання спадщини? Я − приватний підприємець на 1-й групі. Звіт подано.

– Це залежить від того, від кого ви отримали спадщину.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється за правилами, установленими ст. 174 ПКУ.

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 розд. IV ПКУ передбачено, що об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого і другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, баба і дід з боку матері та з боку батька, онуки.

Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені в пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст.167 ПКУ (5 відсотків).

Отже, відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з цим розділом оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.

– Де можна ознайомитися з формою декларації до подання її до податкової?

– Форму податкової декларації про майновий стан і доходи, у якій необхідно відображати отримані доходи за 2017 рік, та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859, у редакції Наказу № 556.

На сайті Державної фіскальної служби України та суб-сайті ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи розміщено в рубриках “Деклараційна кампанія – 2018” та “Електронні форми документів”.

Також бланки можна отримати безкоштовно в Центрах обслуговування платників районних ДПІ ГУ ДФС у м. Києві.

Також можна подати декларацію через ІТ-рішення компанії ЛІГА:ЗАКОН –Liga:REPORT, не виходячи з дому.

– Хто є відповідальним за сплату ПДФО під час отримання спадщини?

– Відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину.

– Чи має значення, з якою компанією фізична особа уклала довгостроковий договір страхування життя? Наприклад, Alico – це недержавна страхова компанія.

– Ні. Згідно з пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Я, фізична особа – резидент України, отримуватиму щоквартальний дохід від нерезидента на рахунок, відкритий також в іноземному банку. З якою періодичністю я повинен подавати декларацію і сплачувати податок? Дохід від інвестиційної діяльності.

– Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ для платників податку на доходи фізичних осіб податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Зокрема, згідно з пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, тобто за 2017 рік декларації про майновий стан і доходи подаватимуться з 01.01.2018 по 02.05.2018.

Водночас у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (пп. 170.11.1 п. 170.11. ст. 170 ПКУ).

Разом з тим п. 167.1 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. п. 167.2 – 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно, у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Чи підлягає оподаткуванню та чи включається до загального річного оподатковуваного доходу у 2017 році дохід від продажу інвестиційного активу в сумі 1750 грн?

– Згідно з пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 2240,00 грн).

– Чи необхідно в разі надання в оренду квартири реєструватись як фізична особа – підприємець? Як оподатковуються доходи від здавання фізичною особою майна в оренду?

– Згідно зі ст. ст. 319 і 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, надання майна в оренду може здійснюватись без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем.

Доходи, отримані платником податку внаслідок надання майна в оренду, оподатковуються за ставкою згідно з п. 167.1 ст. 167 розділу IV ПКУ.

При цьому відповідно до пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

Відповідно до ст. 167.1 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування з доходів, у тому числі від надання майна в оренду.

Крім того, згідно зі ст. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування.

Із якої суми потрібно сплачувати військовий збір – із доходу за операціями з інвестиційними активами чи із суми прибутку?

– Об’єктом оподаткування військовим збором є загальний оподатковуваний дохід, до якого, зокрема, включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, що розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу. Отже, оподаткуванню військовим збором підлягає сума інвестиційного прибутку, а не сума доходу, отримана від продажу таких активів.

Чи потрібно подавати декларацію, якщо у мене в банку є депозит і я отримую з нього відсотки?

– Ні, не потрібно. Зокрема, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ.

Чи діють ключі для подання декларації в електронному вигляді, які я отримала в минулому році (держслужба)?

– Якщо Ви їх отримували в органах фіскальної служби, то наразі вони є діючими, адже термін дії електронних ключів від ДФС не перевищує 2 роки.

Чи можу я включити до податкової знижки витрати на лікування, зокрема придбання ліків, на підставі виписки із медичної історії хвороби і чеків?

– Пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що до податкової знижки дозволено включати суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду в розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Водночас п. 1 розділу XIX ПКУ встановлено, що пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, що настає за роком, у якому набере чинності Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”. Отже, до прийняття Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування” Ви не маєте права на податкову знижку у зв’язку з понесеними витратами на лікування.

Як показувати нерухоме майно тимчасово переміщеним особам, якщо вони проживають у рідних без договору оренди?

– Згідно з Інструкцією щодо заповнення декларації про майновий стан і доходи зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Працюю і отримую дохід за кордоном. Чи потрібно подавати декларацію в Україні?

– Так, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ). Згідно з п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Е-декларування 2018: про які нюанси потрібно знати

Через одинадцять днів завершиться черговий етап електронного декларування. Більш ніж 300 тисяч українців вже встигли оприлюднити свої статки та відзвітували про суттєві зміни у своєму майновому стані.

Поповнення серед декларантів

Етап подачі електронних декларацій за минулий рік розпочався 1 січня 2018 року і триває до 1 квітня. Станом на 13 березня 306 925 українців уже подали свої щорічні декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Нагадаємо, що відповідно до статті 45 Закону «Про запобігання корупції» державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до Закону, декларації мають подати державні службовці – Президент, керівництво АП, члени Кабміну, народні депутати і депутати місцевих рад, селищні і міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Крім того, декларації мають подати військові посадові особи, судді всіх судів, члени ВККС і ВРП, керівники підрозділів НАБУ, Податкової, ДБУ, СБУ і прокуратури.

З цього року декларації також мають подати посадові особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку.
Крім того, вперше декларації мають заповнити представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до ЗУ «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань.

Нюанси

Декларанти, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи. Окрім цього, упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Водночас, стаття 52 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює додаткові заходи фінансового контролю. Так, у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство в установленому ним порядку із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.

Це стосується і суттєвої зміни майнового стану декларанта, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Він також у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Нацагентства.

Перевірте е-підпис

У Нацагентстві нагадують: аби подати декларацію успішно, необхідно перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті. Для роботи з Реєстром слід використовувати поштові скриньки, які не підпадають під обмеження (наприклад: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com тощо). Якщо електронна поштова скринька підпадає під обмеження, то для її зміни у персональному кабінеті Реєстру необхідно створити (або використовувати іншу) особисту поштову скриньку. Після цього слід авторизуватися в Реєстрі за допомогою власного електронного цифрового підпису, перейти у вкладку «Мій профіль», натиснути кнопку «Змінити контактні дані», у полі «Новий E-mail» вказати нову поштову скриньку та натиснути кнопку «Змінити E-mail».

На нову поштову скриньку надійде лист із посиланням, за яким потрібно перейти до персонального кабінету.
Окрім того, у НАЗК радять перевірити термін дії та працездатність електронного цифрового підпису (ЕЦП). Для отримання відповідної інформації треба завантажити посилений сертифікат особистого цифрового підпису з веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК). Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, що відкрилось, переглянути термін дії сертифікату ЕЦП.

У разі, якщо термін дії сертифікату сплив, декларант має звернутись до АЦСК та отримати новий підпис.
Після цього необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» вказати електронну поштову скриньку та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист із необхідним посиланням. Клікнувши на посилання, декларант обирає у полі АЦСК акредитований центр сертифікації ключів, послугами якого він скористався та файл нового цифрового підпису, вказує пароль від нього. Заявки на зміну розглядаються протягом доби у робочий час. Якщо при накладанні електронного цифрового підпису виникає помилка, слід звернутись до акредитованого центру сертифікації ключів.

Покарання за невиконання

Також у НАЗК нагадали, що для суб’єктів декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, подання електронної декларації є обов’язковим, а за порушення законодавства передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність. Так, за несвоєчасне подання декларації особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина 1 статті 172-6 КУАП), карається накладенням штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо декларант не повідомив (або зробив це невчасно) про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – це карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 2 статті 172-6 КУАП). За неправдиві відомості про майно на суму 100–250 мінімальних заробітних плат (або 370–925 тисяч гривень) установлено штраф, який становитиме від 17 тисяч до 42,5 тисяч гривень (частина 2 статті 172-6 КУАП). Якщо декларант умисно не подає декларацію, яка сягає більше ніж 344,5 тисячі гривень, – він карається штрафом у розмірі 42,5–51 тисяча гривень та громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин.

Також за порушення законодавства його можуть позбавити волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (366-1 КК). На строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (368-2 ККУ) декларанта можуть покарати, якщо він став власником незаконних активів.